На практиці відомо більше 20 методів знешкодження і переробки ТПВ. По кожному методу, в свою чергу, є декілька різновидів технології, технологічних схем, типів споруд.

Методи знешкодження і переробки ТПВ за кінцевою метою поділяються на:

- ліквідаційні — повна трансформація відходів на складові речовини;

- утилізаційні — часткова трансформація відходів з метою подальшого використання;

За технологічним принципом методи переробки ТПВ можна поділити на наступні види:

- біологічні (компостування, отримання біогазу, вермікомпостування);

- термічні (спалювання, піроліз, газифікація);

- хімічні (гідроліз);

- механічні (брикетування, сортування);

- комбіновані.

Але найбільшого поширення набули наступні методи: складування на полігонах; спалювання та компостування.

Згідно із Законом України «Про відходи» з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів забороняється з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Таким чином, розробка та впровадження переробки ТПВ є актуальною та необхідною.

Напрямок розробки та подальшого вибору методу знешкодження і переробки ТПВ для окремого населеного пункту визначається необхідністю оптимального вирішення проблем охорони навколишнього середовища і здоров’я населення, економічними показниками, раціональним використанням земельних ресурсів. Також, враховуються кліматичні, географічні, містобудівні умови і чисельність населення.

ТПВ містять достатню кількість біогенних речовин для того, щоб з них виробляти компост. Прогнозується зростання вмісту горючих фракцій в змішаних ТПВ, що підвищить їхню цінність, як палива (RDF). Зміст полімерних матеріалів не досягне до 2010 р. рівня, який перешкоджав би компостуванню або спалюванню.

Компостування – це екзотермічний процес біологічного та біохімічного розкладання (мінералізації) високомолекулярних природних речовин з подальшою гуміфікацією, в результаті життєдіяльності мікроорганізмів в аеробних умовах.

Процес компостування протікає тільки в заданих умовах, при достатній вологості, наявності кисню повітря, визначеної щільності і рецептури суміші.

Гуміфікація компосту, яка протікає в другій половині циклу, перетворює компост в цінне добриво. Однак сфера його застосування залежатиме від ступеня забрудненості вихідної сировини. Вихідними компонентами для компостування можуть бути харчові відходи, деякі паперові компоненти, листя і трава газонів. Таким чином, перерахована фракція становить близько 30-50% від загального складу ТПВ.

Найпростішими і найбільш поширеними інженерними спорудами по знешкодженню ТПВ є полігони. Полігони ТПВ є спеціалізованими інженерними спорудами, призначеними для захоронення твердих побутових відходів. Принцип поховання відходів на полігоні полягає в тому, що відходи складуються на спеціально підготовлену основу з дотриманням умов, що забезпечують захист від забруднення атмосфери, ґрунту прилеглих ділянок, поверхонь ґрунтових вод, перешкоджають розповсюдженню мікроорганізмів. На полігонах ущільнюють ТПВ, що дозволяє збільшити навантаження відходів на одиницю площі споруд і забезпечує економне використання земельних ділянок. Після закриття полігонів поверхню землі рекультивують для подальшого використання. На стадії рекультивації полігону встановлюється обладнання для екстракції біогазу. Отриманий біогаз після додаткового очищення можна використовувати для отримання електроенергії, тепла або для зрідження.

З ресурсної точки зору, утилізація доцільна для деяких компонентів ТПВ – пластик, скло, шини та гумотехнічні вироби, відходи деревини і макулатура. Утилізація відходів – це діяльність, пов’язана з використанням відходів на етапах їх технологічного циклу, та/або забезпечення повторного (вторинного) використання або переробки списаних виробів. З метою видалення утильних компонентів із змішаних ТПВ впроваджуються сміттєсортувальні комплекси.

Технологічний процес сортування твердих побутових відходів передбачає видалення небезпечних відходів (акумулятори, електроприлади і т.д.), видалення певних фракцій вторсировини – картон, папір, текстиль, ПЕТ-пляшки, поліетилен, скло. Чорні метали (консервна банка, флакони і т.д.), відбираються підвісним магнітним сепаратором, кольорові метали відбираються вихрострумовим сепаратором. Відібрана вторсировина (крім скла і чорних металів) подається в брикетувальний прес з автоматичною обмоткою дротом.

Хвости (не утильна фракція) сортування по пластинчастому конвеєру можуть подаватися в прес-компактор, стаціонарний прес або просто контейнер (за бажанням замовника) для брикетування (при використанні преса або прес-компактор) і подальшого вивезення на полігон.

Альтернативне паливо RDF (refuse derived fuel) або тверде вторинне паливо – це паливо, отримане з відходів. До складу RDF входять горючі компоненти відходів, такі як папір, картон, текстиль, гума, шкіра, дерево тощо. Питома теплотворна здатність палива RDF становить приблизно 20 МДж/кг. Величина зерна RDF складає ~ 20…25 мм.

RDF можна використовувати в якості основного або додаткового палива в печах цементних заводів, ТЕЦ, металургійних печах. Проведені розрахунки показали доцільність заміщення газу твердим вторинним паливом при виробництві цементу.

Спалювання RDF надає значно менший вплив на навколишнє середовище, ніж спалювання ТПВ, тому обладнання цементних підприємств, в якому технологічні процеси проходять при температурі близько 1700 °C, забезпечує зниження до мінімуму вмісту шкідливих речовин у відхідних газах за рахунок більш високих температур, ніж, наприклад, в топках сміттєпереробних заводів або в агрегатах інших промислових виробництв.

 

Фахівці ДП «НДКТІ МГ» на договірних умовах виконують:

  1. Передпроектні роботи при проектуванні полігонів ТПВ;
  2. Проектування нових полігонів ТПВ та розробка проектів рекультивації полігонів ТПВ;
  3. Розроблення рекомендацій щодо екологічно безпечної експлуатації, рекультивації, післярекультиваціного утримання полігонів ТПВ;
  4. Розробка проектів нарощування або встановлення геомембран;
  5. Проектування сміттєперевантажувальних станцій, сортувально-переробних комплексів, установок з термічного перероблення горючих компонентів відходів, ділянок компостування біорозпадних компонентів ТПВ;
  6. Розроблення технологічних схем очищення фільтрату та систем дегазації полігону.

За детальнішою інформацією можна звертатись до завідуючого лабораторією механізації санітарного очищення, благоустрою та озеленення міст Сатіна Ігоря Валентиновича, тел./факс (044) 248-23-23; e-mail: Satin@nikti.org.ua